Гід по китаю: суперечливий шеньчжень

«За» і «проти» в оцінці туристичного маршруту

У кризовий час більш актуальними тревел-маршрутами зазвичай стають самі інші. Турбізнес, як водиться, більше інших галузей мучиться від зростання євродоларів умовно гривні – на хвилі суспільних настроїв навіть той, хто все ще може собі дозволити Західну Європу і США, мудро пускається освоювати простори великий вітчизни або відшукує небанальні маршрути. Один з таких маршрутів вивчив ELLE – ми попрямували в Шеньчжень, щоб зрозуміти, чи є життя в комуністичному Китаї в період світової кризи.

Якщо ви, як і ми, навіть не знали про існування такого містечка, то New York Times вам на допомогу – впливове видання включило Шеньчжень в перелік 31 місця на планеті, які необхідно відвідати хоча б раз у житті. Причин тому кілька.

1. Легенда

Подібно арабському Дубаю, Шеньчжень налічує всього 30 років історії, за які з рибальського села на півдні Китаю від перевтілився в один з найбільш швидко великих міст світу. Місто практично був заснований в 1979 році – а вже сьогодні його народонаселення становить не менше 10 млн чоловік. Саме сюди ринула молодь з усієї країни в пошуках роботи. Благо, Шеньчьжень вважається одним з найбільших промислових центрів не тільки Китаю, але і всього світу. Крім того, його називають «містом іммігрантів», адже, як неважко здогадатися, ні 1-го покоління за 30 років існування містечка тут вирости ще не встигло. Середній вік жителів – 28-29 років.

Молодий і, на 1-ий погляд, прогресивний місто, спільно з тим, виглядає дещо неживим – тут немає руху, як в Гонконзі, абсолютно немає старих, а нехарактерна Китаю чистота вулиць створює відчуття якоїсь стерильності. Як і належить комуністам, місцеві юні люди надзвичайно натхнені тим, що проживають в даній мецці індустріального підйому і здібностей – основними фанатами містечка є самі ж мешканці. На питання про те, як вони ставляться до того, що в Китаї заборонені facebook та google, вони філософськи відповідають, що не в цьому щастя.

2. Місто-сад

Шеньчжень дослівно потопає в зелені – не дивлячись ООН включив його до переліку захищених об’єктів. За рівнем озеленення Шеньчжень займає 1-е місце серед всіх міст Китаю. Безкраї мангрові ліси відповідають за дивно чистий для великого міста повітря, а кілька тематичних паркових зон покликані забезпечити мешканцям культурних дозвілля. Найгарніший з них – Парк Ляньхуашань ( «Гора лотоса») – налаштовує на вірний соцерцательний лад, а тематичний парк «Фольклорне село Чудовий Китай» (Splendid China Folk Village) має швидше освітню мету – тут, на площі понад 30 гектарів, представлені всі основні будівельні пам’ятки Китаю, зроблені в мініатюрі.

Гуляти по центру містечка досить нудно – не рахуючи вражаючих хмарочосів і паркових зон веселий антуражу практично немає. Дивно, що для містечка, народонаселення якого переважно складають молоді люди, практично не передбачений дозвілля у вечірній час. Словом, якщо потрібно бурхливе нічне життя і розвага, то вам швидше в сусідні Гонконг і Макао.

3. Фабрика електроніки

Шеньчжень вважається найбільшим центром електронної та електротехнічної промисловості. Саме тут знаходяться заводи і фабрики інтернаціональних виробників комп’ютерної техніки і телекомунікаційного устаткування. Так, практично всю продукцію Apple створюють конкретно в Шеньчжені. Місто займає 1-е місце в країні по ВВП на душу населення.

При всьому тому, що Шеньчжень називають самим модернізованим містом Китаю, рядовий турист не зможе тут користуватися вай-фаєм без місцевої китайської сім-карти. Крім того, тут не приймають картки Visa і Master Card – розплатитися можна тільки картами китайської платіжної системи.

Незважаючи на наявність інтернаціонального аеропорту, росіянам дістатися в Шеньчжень найзручніше через сусідній Гонконг – з Моcкве літають регулярні рейси Cathay Pacific, «Аерофлот» і S7.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code